Окунь: де шукати і як він поводиться за сезонами
Окунь — один з наймасовіших хижаків українських водойм: трапляється в річках, озерах, водосховищах і навіть непроточних ставках з достатньо свіжою водою. Єдине місце, де його практично не буває, — швидкі гірські потоки. Найкраще розмножується у чистих озерах з помірною кількістю рослинності.
Як розпізнати
Тіло доволі широке, особливо у великих окунів, спина темно-зелена, боки зеленувато-жовті. Впоперек тіла тягнуться 5–9 темних поперечних смуг — саме вони роблять окуня таким впізнаваним. Забарвлення сильно залежить від води й дна: в прозорій воді з піщаним чи глинистим дном окунь світлий, іноді майже без чорної плями на спинному плавнику, а в лісових озерах з темним мулистим дном — темніший, з яскраво-жовтим черевом. Хвостовий, анальний і черевні плавники яскраво-червоні, перший спинний — сизий з чорною плямою на кінці. На зябрових кришках — по одному гострому шипу, яким легко вколотися.
Зграї за віком
Окунь тримається зграями, і їхній розмір напряму залежить від віку риби: молодняк ходить великими зграями по кілька десятків, а часом і сотень особин, тоді як великі, дорослі окуні тримаються поодинці або невеликими групами. Навесні, перед нерестом, і особливо восени зграї молодих окунів стають найбільшими за весь рік.
Сезонна поведінка
Влітку дрібний і середній окунь тримається заводей, зарослих рослинністю ділянок — вони одночасно і засідка для полювання, і укриття. Великі окуні натомість живуть на глибині — в ямах — і виходять звідти лише вранці та надвечір. У спекотний день зграї ховаються в тіні, під нависаючими рослинами чи крутим берегом, і полюють значно менш активно, лише підстерігаючи здобич із засідки.
Восени зграї переміщуються слідом за мальком у більш відкриті й глибокі місця, а з настанням холодів поступово відходять на зимові стоянки — заглиблення дна з твердим (піщаним, кам'янистим або глинистим) грунтом. Що більший окунь, то глибше і зазвичай далі від берега він стає на зимівлю.
Узимку, коли утворюється товстий лід, окуні майже не полюють і лежать на дні майже нерухомо, тісними рядами. З першими відлигами (у нас це зазвичай лютий) вони поступово виходять з напівсонного стану і знову починають годуватись.
Чим живиться
Основа раціону — дрібна риба, найчастіше молодь плітки та інших масових видів, а також ікра. Великий окунь охоче полює на раків під час линьки, тримаючись біля каменів і коряг — тобто поблизу рачих нір. Дрібні рачки-бокоплави теж складають значну частину раціону там, де вони водяться в достатній кількості. За нестачі іншої їжі окунь не гребує навіть власним потомством — таке самопоїдання природно стримує чисельність цього доволі плодючого виду.
Нерест
Окунь нереститься навесні, коли вода прогрівається приблизно до +7…+8°C — це майже точно збігається з початком розпускання листя на деревах. На відміну від більшості риб, які викидають ікру безладно, окунь відкладає її довгими, до кількох метрів завдовжки, драглистими стрічками: дрібні ікринки лежать невеликими купками, кожна в окремій драглистій оболонці, через що вся стрічка нагадує вузеньку сітку. Ці стрічки чіпляються до підводної рослинності, старого очерету чи коріння, а іноді вільно плавають на поверхні. Саме за цими характерними стрічками найлегше визначити, що окунь щойно відметав ікру в конкретному місці.