Рибальський календар: коли яка риба нереститься і клює
Річний цикл прісноводної риби — це майже завжди питання температури води, а не конкретного числа в календарі: на півдні України весна приходить на 1–2 тижні раніше, ніж на півночі, і та сама щука може почати нерест під Одесою вже тоді, коли під Черніговом річка ще стоїть під кригою. Але сама послідовність, у якій різні види прокидаються, нерестяться й починають активно годуватися, з року в рік повторюється майже незмінно. Ось як вона виглядає.
Рання весна: перші прокидаються ще під кригою
Щойно намічаються перші ополонки й закрайки, першими оживають хижаки, які найкраще переносять холод. Мінь — єдина риба довідника з зимовим нерестом — до цього часу вже відметав ікру під кригою й потроху втрачає інтерес до наживки. Натомість щука і язь виходять зі своїх зимових ям одними з перших: язь рушує вгору по річці ще до льодоходу, а щука розпочинає нерест майже одразу, як тільки скресне крига, — на щойно затоплених мілководних розливах. Слідом, коли лід остаточно зійде, до нересту приступає окунь: на відміну від більшості риб він викидає ікру не безладно, а довгими драглистими стрічками, які чіпляються до торішньої трави й коріння.
Кінець весни: масовий нерест
У травні, коли вода стабільно прогрівається до +10…+15°C, у гру вступає найбільша група риб — плітка, лящ, краснопірка, карась, плоскирка, синець, підуст, головень. Лящ і плітка нерестяться хвилями: спершу дрібні й молоді особини, останніми — найбільші й найстаріші, тож весь процес у водоймі може розтягуватися на кілька тижнів. Це найгучніший період на річці: зграї нерестової риби плюскочуться й хлюпаються в прибережній траві настільки голосно, що це чути здалеку.
Короп, сазан і сом чекають довше за всіх — їм потрібна вже по-справжньому тепла вода, від +15…+20°C, тому їхній нерест зазвичай припадає на кінець травня — червень, а в холодну весну може зсунутися й на початок липня. Лин і в'юн трапляють приблизно в той самий пізній період.
Літо: риба відгодовується
Після нересту практично вся риба на деякий час різко активізується — цей короткий, але дуже добрий клювальний період рибалки й називають післянерестовим жором. Далі літо — це головним чином час активної годівлі: хижаки (судак, сом, жерех, головень) полюють переважно в сутінках і вночі, ховаючись від спеки на глибині чи в тіні, а мирна риба тримається трав'янистих обмілин і живиться водоростями та комахами. У найспекотніші дні, коли вода прогрівається понад комфортний для виду максимум, клювання майже завмирає — риба або йде на глибину, або, як лин чи короп, впадає у своєрідне літнє заціпеніння в укритті.
Осінь: підготовка до зими
З похолоданням води риба починає збиратися у щільніші зграї й поступово відходить до глибоких ділянок, де проведе зиму. Перед цим майже завжди настає ще один короткий, але яскраво виражений жор — і хижаки, і мирна риба активно накопичують запаси перед голодним сезоном. Мінь, навпаки, саме восени й узимку почувається найкраще: це чи не єдиний хижак, чий апетит із похолоданням тільки зростає.
Зима: риба тримається ям
Більшість видів узимку тримається найглибших ділянок водойми, майже не рухаючись і практично не живлячись, — короп, сазан, сом і низка інших риб на цей час впадають у справжню зимову сплячку. З відлигами (у нас це зазвичай лютий) риба поступово прокидається, а мінь тим часом якраз нереститься під кригою — цикл замикається, і незабаром усе почнеться знову з щуки та язя.