Лящ

Дуже високе, сплюснуте з боків тіло (майже третина довжини), маленька голова, крихітний рот і довжелезний задньопрохідний плавець, що діє як своєрідний кіль, надаючи рибі стійкості. Забарвлення сильно змінюється з віком: молодь сріблясто-біла, а старі великі лящі стають бронзово-золотистими, майже чорними на спині.

Лящ — одна з найобережніших прісноводних риб: почувши найменший підозрілий шум, зграя одразу залишає місце й довго туди не повертається. Веде переважно осілий спосіб життя, тримаючись глибоких глинистих ям, і виходить годуватися сталими "стежками" вздовж дна.

Переважно водяними рослинами (особливо молодими корінцями й пагонами), а також черв'яками, личинками комах і молюсками, яких видобуває просто з мулу; ранньою весною не проти поласувати ікрою інших риб.

Під час нересту чи виходячи погодуватися ввечері, зграя ляща лунко ляскає, падаючи плазом у воду, — цей характерний звук, що чути здалеку, ймовірно, і дав рибі її назву.

Триває близько місяця й розбитий на кілька хвиль за віком риби — спершу труться наймолодші, останніми найбільші. Дуже чутливий до негоди: у затяжну негоду ікра, що не встигла визріти й вийти, може загинути просто в рибі.