Прогноз кльову синця
Синець — стрункий родич ляща зі сріблястою лускою, тримається великими зграями на глибині і біля русла.
Найстрункіший і найплаский серед лящових родичів: хвостова частина тіла настільки тонка, що майже просвічує. Морда загострена, рот трохи спрямований догори, а задньопрохідний плавець незвично довгий — 40–44 промені. Спина синювата з зеленуватим полиском (звідси й назва), боки й черево сріблясто-білі.
На відміну від ляща й плоскирки, синець — риба переважно річкового плеса й глибокого відкритого плеса водосховищ, а не прибережних заростей: тримається великими зграями ближче до основного річища й течії.
Дрібні водяні безхребетні, черв'яки, а за нагоди — і рослинна їжа.
Нереститься, як і лящ, гучними зграями, порівняно пізно — у травні-червні.
Великі річки й водосховища з течією