Плоскирка

Головна відмінність — не у формі тіла (плоскирка дуже схожа на підлящика), а в глоткових зубах: у плоскирки їх по 7 з кожного боку у два ряди, тоді як у ляща та його родичів — по 5 в один ряд. Зовні ж плоскирку легше впізнати за помітно крупнішою лускою і червонуватим відтінком біля основи парних плавців.

Млява й повільна риба, що любить ту саму тиху, теплу, мулисто-глинисту воду, що й лящ, тому обидва види часто тримаються разом. Навесні й восени збирається у щільні зграї.

Мулом і дрібними мешканцями дна — черв'яками, молюсками, личинками комах, зокрема мотилем; не гребує й ікрою інших риб.

Нерест починається пізно, здебільшого вже по завершенні нересту ляща, і проходить настільки гучно й безборонно, що рибу тоді нерідко можна ловити просто руками. Плоскирка взагалі вважається серед вудильників найзухвалішою рибою: вона рідко церемониться з насадкою і часто підсікається сама, чим неабияк дратує тих, хто чекає на ляща.