Сазан

Сазан — дикий предок ставкового коропа й генетично той самий вид, але статура видає в ньому річкову рибу: тіло стрункіше, більш витягнуте, забарвлення яскравіше, мідно-золотисте. Головне ж — сазан значно сильніший і обережніший за свого ставкового родича, бо росте й живе в течії, а не в тихій ставковій воді.

Сазан — риба осіла: обирає глибоку яму з глинистим дном, корчами чи каменями під крутим берегом і майже не залишає її, крім короткого переселення на мілководні розливи перед нерестом. Живиться вранці, ввечері та вночі, а вдень ховається у своєму притоні. У теплу пору сазани люблять вистрибувати з води майже вертикально, з характерним звуком, — це не має стосунку до полювання чи небезпеки, а швидше схоже на своєрідну «розминку».

Через постійну течію і природний добір сазан — один з найсильніших прісноводних видів такого розміру, набагато витриваліший на гачку за ставкового коропа. Стривожений, він намагається завести волосінь за твердий зазубрений промінь свого спинного чи анального плавця й перетерти її — свідома хитрість, не притаманна ставковим коропам.

Як і короп, всеїдний: молоді пагони водяних рослин, слиз і дрібні молюски на листі, черви, личинки комах, раки (особливо линючі), а в річках — і зерно, що потрапляє у воду з берега. Навесні охоче поїдає ікру риб, які нерестяться раніше за нього.

Як і короп, нереститься пізно — коли вода прогріється до 18–20°C, у травні чи навіть на початку червня, на щойно затоплених весняними розливами мілководних ділянках з рослинністю.